Шаблі VIII-IX ст. з прямим клинком з Північно-Західного Передкавказзя та Карпато-Дунайського регіону: аспекти взаємовпливів

У військовій історії Центрально- та Південно-Східної Європи одним із найбільш важливих та визначальних є період VIII – початку Х ст. Саме тоді як в Карпато-Дунайському регіоні, так і в Передкавказзі відбулися важливі зміни в мілітарній культурі враховуючи впливи різних державних утворень того часу, що відобразилося на їх озброєнні, тактиці та стратегії. В подальшому це призвело до взаємовпливів та поступової еволюції різних типів зброї в окремих регіонах Європи по різному.

Нові знахідки предметів християнської культової символіки з давньоруських пам’яток Буковини

Археологічне вивчення давньоруських пам’яток (ХІ – перша половина ХІІІ ст.) на території межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра за останні роки дозволило отримати важливу інформацію про поширення в середовищі місцевого населення християнської символіки та атрибутики. Найбільш значущі в цьому відношенні пам’ятки це: Чорнівське городище, Василів, Недобоївці, Ленківці на Пруті, Васловівці, Карапчів, Оршівці, Вашківці, Галиця.

Гончарний горн із середньовічних Чернівців

На території м. Чернівці відомо близько півсотні археологічних пам’яток. Вони датуються від палеолітичної доби й до епохи середньовіччя (ХІІ – перша половина ХІІІ ст.). До останнього часу фактично відсутніми були археологічні об’єкти молдавського періоду в історії населеного пункту, зокрема й першої його згадки в писемних джерелах (1408 р.). У 2009 р. сліди поселення ХV-ХVІ ст. були виявлені у західній частині міста на лівому березі р. Прут (р-н Ленківці, кінець вул. Піщана). Матеріали голіградської та давньоруської культур зафіксовано після значних зсувів ґрунту в старій частині м. Чернівці у районі вулиць П. Сагайдачного й А. Барбюса. Південніше у 2013 р. у відслоненому зсувом березі високої тераси р. Прут (кінець вул. А. Барбюса), біля залізниці, на лівому березі р. Руда зібрано декілька цілих посудин, а в наступному році незначною прирізкою розкопано вцілілу частину гончарного горна з посудом всередині.

Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва для ЗНО-2017 з історії України (ч.3)

Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва, обов'язкові для розпізнавання абітурієнтами на ЗНО-2017 з історії України (ч.3)

Галицько-Волинська держава (ХІІ - перша половина ХІV ст.)

1. Успенський собор у Володимирі. 1160 р. Сучасний вигляд

Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва для ЗНО-2017 з історії України (ч.2)

Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва, обов'язкові для розпізнавання абітурієнтами на ЗНО-2017 з історії України (ч.2)

Київська держава (ХІ-ХІІІ ст.)

1. Софійський собор у Києві. Перша половина ХІ ст. Сучасний вигляд

Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва для ЗНО-2017 з історії України (ч.1)

Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва, обов'язкові для розпізнавання абітурієнтами на ЗНО-2017 з історії України (ч.1)

Стародавня історія України

1. Браслет із меандровим орнаментом. Мізинська стоянка

Елементи холодної та ручної вогнепальної зброї з розкопок Хотинської фортеці у 2013-2014 рр.

Серед важливих старожитностей, які трапляються під час археологічних досліджень, є предмети озброєння. Неабияке зацікавлення предметами мілітарії пояснюється їх важливістю та великою історичною цінністю для науки. Детальне вивчення, аналіз, співставлення різних зразків озброєння є ключем до розуміння військової культури того чи іншого народу, а також тих впливів, яких вона зазнавала від свого найближчого оточення. Саме таким місцем стику західних та східних військових культур є Хотинська фортеця.

Література для підготовки до ЗНО з історії України

Тут вибрано роботи, на основі яких формувалися тести до ЗНО з історії України у попередні роки та інші доступні матеріали, рекомендовані до вивчення предмету. Якщо розпочинаєте підготовку за рік до складання, то бажано опрацювати більшу частину списку.

Прикраси слов’янського населення Буковини (за матеріалами поселення VІІІ-Х ст. в Рідківцях)

Середньовічні ювелірні вироби є важливим джерелом для вивчення цілої низки питань з минулого населення Східної Європи. Їх дослідження дозволяє простежити ареал проживання окремих племен, реконструювати етапи їх переселення, взаємозв’язків і взаємовпливів, отримати інформацію про місцеве ювелірне виробництво. До того ж вони є важливим хронологічним індикатором, який дає змогу продатувати ряд археологічних комплексів. Значимість подібних знахідок зростає для територій, де вони раніше були невідомі, або їх знахідки були поодинокими.

Пробне ЗНО-2017 з історії України відбудеться 8 квітня

Усім абітурієнтам, що готуються до складання цього предмету нагадуємо, що для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні треба зареєструватися з 10 до 31 січня 2017 р. Для мешканців Чернівецької області пробне ЗНО організовує Івано-Франківський РЦОЯО, тому реєстрація ‒ на його сайті: www.test.if.ua

Буковинські „русини” на ХІ археологічному з’їзді у Києві

Одним із провідних заходів, організованих російською інтелігенцією у кін. ХІХст. стало створення у 1869 році, з метою вивчення та збереження археологічних старожитностей у Москві, Московського археологічного товариства, яке регулярно, починаючи з 1869 по 1911рр. проводило археологічні з’їзди, спрямовані на консолідацію та обмін досвідом провідних вчених не тільки Російської імперії, а й дослідників з інших країн тогочасної Європи, зокрема з Австро- Угорської імперії. Першим міжнародним археологічним з’їздом, організованим Московським археологічним товариством слід назвати конгрес, який відбувся 1874 року у Києві і на якому були присутні представники з Франції, Сербії та Хорватії. Одним із найбільших та найважливіших археологічних конгресів став ХІ- й археологічний з’їзд у Києві 1899 року, який викликав значний резонанс у тогочасній Європі.

Х Буковинська ювілейна міжнародна історико-краєзнавча конференція

Перший інформаційний лист
Запрошення до участі в конференції

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Кафедра історії України
Чернівецьке обласне відділення Національної спілки краєзнавців України
23– 24 жовтня 2015 р. проводить
Х Буковинську ювілейну міжнародну історико-краєзнавчу конференцію

конференція буде працювати за такими напрямами:

Міжнародна конференція. ХОТИНЩИНА У XVIII НА ПОЧ. XIX СТ.: ПОЛІТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ

13.07.2015р. № 235

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ-ЗАПРОШЕННЯ

11 вересня 2015 року
Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця»
проводить Міжнародну науково-практичну конференцію:

«ХОТИНЩИНА У XVIII НА ПОЧ. XIX СТ.: ПОЛІТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ»
(до 300-ї річниці утворення Хотинської Нахіє)

Напрямки роботи конференції:

1. Становище Хотинщини на рубежі XVII-XVIII ст.;
2. Російсько-турецькі і австрійсько-турецькі війни;
3. Історія військово-інженерної справи у XVIII ст.;
4. Хотин і Хотинщина XVIII-I половини XIX ст. у світлі записок мандрівників;
5. Археологічні старожитності XVIII ст.

П'ята Міжнародна наукова студентська конференція – "Студентські історичні студії"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

Факультет історії, політології та міжнародних відносин
СТУДЕНТСЬКЕ НАУКОВЕ ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО

58002
м. Чернівці, +38 037 2 52-19-9
вул. Кафедральна, 2 e-mail: snit-chnu.ucoz.ua
***********************************************************************************
ЗАПРОШУЮТЬ ВАС
Взяти участь у П’ятій Міжнародній науковій студентській конференції – "Студентські історичні студії":

РЕФОРМАЦІЙНІ РУХИ XIV-XVII ст.: ТРАНСФОРМАЦІЯ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЄВРОПИ
(до 600-річчя Констанцського собору 1415 р.)

яка відбудеться 20-21 листопада 2015 року

Гриценко Іван Антонович

Народився 10 травня 1920 р. у с. Нехворощ Корсунь-Шевченківського р-ну Київської (тепер Черкаської) обл. Родина Гриценків походила із старовинного козацького роду. Його представники Клим і Сидір Гриценки у складі Ситницької сотні Корсунського полку брали участь у Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького.

Ліщенко Микола Опанасович

Народився 15 грудня 1923 р. у с. Липки Корнинського (нині ‒ Попільнянського) р-ну Житомирської обл. у родині службовців. Закінчив середню школу в м. Фастові у 1941 р. і тоді ж вступив у 1-ше Київське артилерійське училище. Продовжив навчання у м. Красноярську, куди евакуйовано училище з початком війни. У жовтні-листопаді 1941 р. ‒ командир гармати, брав участь у боях на Західному фронті. Був тяжко поранений у грудну клітку, довго лікувався у госпіталях м. Горького і м. Ульяновська. 21 травня 1943 р. демобілізований і знятий з військового обліку як інвалід. У травні-серпні 1943 р. ‒ інструктор відділу соціального забезпечення в Ульяновську. З серпня 1943 по квітень 1944 р. ‒ обліковець 47-ї військової пересувної авіамайстерні у станиці Усть-Лабинська Краснодарського краю.

Голобуцький Володимир Олексійович

Народився 28 липня 1903 р. в с. Великий Бір Чернігівської губ. (нині село Брянської обл., РФ) в родині священика. Закінчив історико-економічне відділення Північно-Кавказького державного університету (м. Ростов-на-Дону, РФ; 1930). Працював учителем у м. Грозний (нині місто в Чеченській Республіці, РФ), з 1930 р. – викладач ВНЗ у Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург) і Краснодарі (нині місто в РФ). Водночас (1934-1937 рр.) навчався в аспірантурі. У 1938 р. захистив канд. дис. «Дипломатичні зносини Московського уряду з Б. Хмельницьким до Земського собору 19 лютого 1651 р.». 1940-1942 рр. – доц. Ленінградського педінституту, після евакуації вчителював і викладав у Казанському університеті. У 1947 р. захистив докт. дис. «Чорноморське козацтво: Нарис соціальної історії».

Четверта Міжнародна наукова студентська конференція – "Студентські історичні студії" - Велика війна 1914 - 1918 рр.: погляд через століття

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

Факультет історії, політології та міжнародних відносин
СТУДЕНТСЬКЕ НАУКОВЕ ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО

58002
м. Чернівці, +38 037 2 52-19-9
вул. Кафедральна, 2 e-mail: archeolog.vetal@yandex.ua
***********************************************************************************

ЗАПРОШУЮТЬ ВАС

Взяти участь у Четвертій Міжнародній науковій студентській конференції – "Студентські історичні студії":

ВЕЛИКА ВІЙНА 1914 – 1918 рр.: ПОГЛЯД ЧЕРЕЗ СТОЛІТТЯ

яка відбудеться 16-17 травня 2014 р.

Дослідження археологічних пам’яток на Буковині Йозефом Сомбаті

Територія Буковини багата на археологічні пам’ятки різних епох. Особливе місце серед них займають старожитності трипільської культури та культури карпатських курганів. Одним із австрійських археологів, який вивчав старожитності нашого краю був директор мистецько-історичного музею у Відні – Йозеф Сомбаті.

Хотинщина в Центральноєвропейській історії XVII століття

Інформаційний лист – запрошення
Шановні колеги!

Державний історико – архітектурний заповідник «Хотинська фортеця», спільно з Чернівецьким національним університетом імені Ю. Федьковича 8 листопада 2013 року проводять міжнародну науково - практичну конференцію «Хотинщина в Центральноєвропейській історії XVII століття», присвячену 340 – річниці Хотинської битви 1673 року. Конференція буде проводитись за адресою: м. Хотин, вул. Фортечна, 1 (Хотинський замок). Початок – 11.00.
Напрямки роботи конференції :

1. Археологія та етнографія.
2. Середньовічна історія.
3. Нова історія.

ІХ Буковинська міжнародна історико-краєзнавча конференція

Перший інформаційний лист
Запрошення до участі в конференції

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Кафедра історії України

25– 26 жовтня 2013 р. проводить
ІХ Буковинську міжнародну історико-краєзнавчу конференцію присвячену
95-ій річниці Буковинського народного віча
конференція буде працювати за такими напрямами:

1. Історичне минуле Буковини.
2. Етнологія та археологія Буковини.
3. Історія України в контексті світової історії.
4. Історичне краєзнавство.
5. Джерелознавство, історіографія, спеціальні історичні дисципліни.
6. Україна та регіони у міжнародних відносинах.
7. Всесвітня історія

Перший самогонний апарат на Буковині?

З якого часу люди винайшли та почали вживати спиртне достеменно невідомо. На основі етнографічних матеріалів можемо констатувати, що трапилося це ще на ранніх етапах первісності, коли побутували слабоалкогольні напої, утворені у результаті природного бродіння певних продуктів. Вони засвідчені у багатьох первісних народів сучасності на території Америки, Африки та Океанії. М.М. Миклухо-Маклай, скажімо, спостерігав за папуасами Нової Гвінеї, які ще не вміли добувати вогонь, але знали прийоми виготовлення хмільних напоїв. Інша справа – рідини зі значним вмістом спиртного, які можна отримати шляхом дистиляції (тобто перегонки). До недавнього часу традиційною була думка, що цим процесом людство оволоділо лише з ХІV–ХV ст., коли з’явився придатний для цього металевий посуд. Однак відомо й чимало простіших способів збільшити концентрацію алкоголю в суслі та відокремити їх. Це, скажімо, нагрівання сусла в глиняному горщику, який накривали овечою шкурою. Відтискаючи її час від часу, в окрему посудину зливали сконденсований на ній спирт. Інший прийом полягав у тому, що на горловину посудини із закваскою, яку клали на сонце, натягали сечовий міхур великої рогатої худоби. Його мембрана легко пропускала крізь себе водяні випари, затримуючи всередині великі за розмірами молекули спирту. Міг використовуватися спосіб „виморожування”, коли сусло виносили на сильний мороз. Вода перетворювалася у лід, який видаляли у міру накопичення, а в посудині залишався спиртовий розчин. 

Нова пам’ятка мобільного верхньо-палеолітичного мистецтва з Подністров’я

Стоянка Дорошівці III знаходиться на правому березі Дністра, в урочищі Глинище, що на західній околиці с. Дорошівці Заставнівського району Чернівецької області. Стоянка вперше була виявлена О.П. Чернишем у 1968 р. (під назвою „Острів”). Проте пізніше не досліджувалась. Внаслідок видобутку піску і суглинку стоянка була значною мірою знищена.

У чернівецькому видавництві „Місто” вийшла у світ книга „Основи археології Буковини (шкільний курс)”

У посібнику, в доступній для учнів 7-11 класів формі, подано короткі відомості про основні археологічні пам’ятки та культури, які знайдені на території Чернівецької області. Книга проілюстрована археологічними знахідками, виявленими на археологічних пам’ятках регіону, що значно полегшує учням засвоєння навчального матеріалу.

Нові знахідки скарбів епохи бронзи – раннього заліза на території Буковини

Вивчення питань історії українських земель у добу бронзи – раннього заліза займає важливе місце у вітчизняній історіографії. Цій проблематиці присвячені десятки монографій та сотні наукових і науково-популярних статей і розвідок. У них підсумовані результати багаторічних археологічних досліджень, з’ясовані основні риси матеріальної та духовної культури, подана характеристика господарської діяльності давнього населення, визначені головні напрямки економічних зв’язків тощо. Разом із тим, нові знахідки цього періоду виявлені в останні роки дозволяють отримати якісно нову інформацію про життя та діяльність місцевих жителів. Особливо це показово на матеріалах скарбів бронзових виробів, знайдених за різних обставин на території країни.

Знахідки кам’яних наконечників орних знарядь у Середньому Подністров’ї

Питання, пов’язані із зародженням та розвитком орного землеробства, були і залишаються актуальними у вітчизняній історіографії, адже поява орних знарядь праці стала передумовою значних прогресивних змін як в економічному, так і соціально-політичному житті давніх суспільств. Вагомий внесок у розробку даної проблематики зробили В. Й. Довженок, А. В. Чернєцов, С. О. Семенов, Ю. О. Краснов та ряд інших дослідників. Однак, деякі аспекти цього складного процесу залишаються остаточно не з’ясованими. Зокрема, це стосується теорії кам’яних лемешів, яка є предметом гострої дискусії у зарубіжній та вітчизняній літературі не одне десятиліття (навіть століття) і набуває розмаху з кожною нововиявленою знахідкою. Так, І. Н. Нікішин висловлював думку про можливість використання кременевого знаряддя з Городні на Волзі як плужного леміша. Вважав за можливе існування орних знарядь з кам’яними наконечниками у європейському неоліті авторський колектив праці „Виникнення та розвиток землеробства”. Цілком протилежної точки зору притримувалися С. О. Семенов та Ю. О. Краснов, заперечуючи існування орного землеробства в неоліті-енеоліті загалом та використання орних знарядь з кам’яними наконечниками зокрема. Погляди останнього поділяв Б. А. Шрамко. В. Ф. Петрунь, навпаки, трактував виявлений ним крем’яний предмет ранньозалізного часу як наральник, який кріпився на полозі дерев’яного рала.

Дослідження трипільської культури в межиріччі Верхнього Пруту і Середнього Дністра (кін. ХІХ – поч. ХХІ ст.)

На території Чернівецької області пам’ятки трипільської культури були виявлені наприкінці XIX ст., тобто ще до того, коли В. Хвойка офіційно оголосив про її відкриття. За всю багаторічну історію вивчення даної культури на Буковині виявлено понад 300 пам’яток трипільсько-кукутенської спільноти. Виявлена джерельна база дала змогу дійти ряду історичних висновків, зробити певні соціально-економічні реконструкції.

Життєвий та творчий шлях видатного українського археолога Бориса Онисимовича Тимощука

Визначною прикметою сьогодення є всебічний аналіз творчої спадщини дослідників минулого України, узагальнення їх творчого доробку та визначення перспективних напрямків для майбутніх пошуків. Цим питанням присвячено значну кількість монографій, статей, розвідок. Але до повного їх висвітлення ще надзвичайно далеко, позаяк напрацювання вітчизняних учених у галузі історичної науки надзвичайно багатогранні й численні. Тому найдоцільніше, на нашу думку, вивчення діяльності конкретних науковців, які зробили цінний внесок у дослідження української минувшини.

Північна Буковина і Хотинщина в транспортній системі Центрально-Східної Європи: проект балтійсько-чорноморського каналу 1930 р.

Північна Буковина і Хотинщини здавна перебували на перехресті вигідних торгових шляхів. Розквіт же регіону як важливого транспортного вузла наступив в ХХ ст. Поряд з іншими свідченнями, підтвердженням цьому служить також маловідомий в історіографії факт існування спільного проекту будівництва каналу Балтійське море – Чорне море, який мав проходити даною територією.