Шаблі VIII-IX ст. з прямим клинком з Північно-Західного Передкавказзя та Карпато-Дунайського регіону: аспекти взаємовпливів

У військовій історії Центрально- та Південно-Східної Європи одним із найбільш важливих та визначальних є період VIII – початку Х ст. Саме тоді як в Карпато-Дунайському регіоні, так і в Передкавказзі відбулися важливі зміни в мілітарній культурі враховуючи впливи різних державних утворень того часу, що відобразилося на їх озброєнні, тактиці та стратегії. В подальшому це призвело до взаємовпливів та поступової еволюції різних типів зброї в окремих регіонах Європи по різному.

Нові знахідки предметів християнської культової символіки з давньоруських пам’яток Буковини

Археологічне вивчення давньоруських пам’яток (ХІ – перша половина ХІІІ ст.) на території межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра за останні роки дозволило отримати важливу інформацію про поширення в середовищі місцевого населення християнської символіки та атрибутики. Найбільш значущі в цьому відношенні пам’ятки це: Чорнівське городище, Василів, Недобоївці, Ленківці на Пруті, Васловівці, Карапчів, Оршівці, Вашківці, Галиця.

Гончарний горн із середньовічних Чернівців

На території м. Чернівці відомо близько півсотні археологічних пам’яток. Вони датуються від палеолітичної доби й до епохи середньовіччя (ХІІ – перша половина ХІІІ ст.). До останнього часу фактично відсутніми були археологічні об’єкти молдавського періоду в історії населеного пункту, зокрема й першої його згадки в писемних джерелах (1408 р.). У 2009 р. сліди поселення ХV-ХVІ ст. були виявлені у західній частині міста на лівому березі р. Прут (р-н Ленківці, кінець вул. Піщана). Матеріали голіградської та давньоруської культур зафіксовано після значних зсувів ґрунту в старій частині м. Чернівці у районі вулиць П. Сагайдачного й А. Барбюса. Південніше у 2013 р. у відслоненому зсувом березі високої тераси р. Прут (кінець вул. А. Барбюса), біля залізниці, на лівому березі р. Руда зібрано декілька цілих посудин, а в наступному році незначною прирізкою розкопано вцілілу частину гончарного горна з посудом всередині.

Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва для ЗНО-2017 з історії України (ч.3)

Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва, обов'язкові для розпізнавання абітурієнтами на ЗНО-2017 з історії України (ч.3)

Галицько-Волинська держава (ХІІ - перша половина ХІV ст.)

1. Успенський собор у Володимирі. 1160 р. Сучасний вигляд

Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва для ЗНО-2017 з історії України (ч.2)

Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва, обов'язкові для розпізнавання абітурієнтами на ЗНО-2017 з історії України (ч.2)

Київська держава (ХІ-ХІІІ ст.)

1. Софійський собор у Києві. Перша половина ХІ ст. Сучасний вигляд

Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва для ЗНО-2017 з історії України (ч.1)

Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва, обов'язкові для розпізнавання абітурієнтами на ЗНО-2017 з історії України (ч.1)

Стародавня історія України

1. Браслет із меандровим орнаментом. Мізинська стоянка

Елементи холодної та ручної вогнепальної зброї з розкопок Хотинської фортеці у 2013-2014 рр.

Серед важливих старожитностей, які трапляються під час археологічних досліджень, є предмети озброєння. Неабияке зацікавлення предметами мілітарії пояснюється їх важливістю та великою історичною цінністю для науки. Детальне вивчення, аналіз, співставлення різних зразків озброєння є ключем до розуміння військової культури того чи іншого народу, а також тих впливів, яких вона зазнавала від свого найближчого оточення. Саме таким місцем стику західних та східних військових культур є Хотинська фортеця.