Нові знахідки предметів християнської культової символіки з давньоруських пам’яток Буковини

Археологічне вивчення давньоруських пам’яток (ХІ – перша половина ХІІІ ст.) на території межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра за останні роки дозволило отримати важливу інформацію про поширення в середовищі місцевого населення християнської символіки та атрибутики. Найбільш значущі в цьому відношенні пам’ятки це: Чорнівське городище, Василів, Недобоївці, Ленківці на Пруті, Васловівці, Карапчів, Оршівці, Вашківці, Галиця.

Помітно вирізняються з них Чорнівське городище, Василів та Галиця. Саме про знахідки предметів християнської символіки з цих пам’яток і піде мова. Ще одна знахідка стулки хреста-енколпіона походить з нелокалізованої місцевості регіону. Так, на території Чорнівського городища за останні роки було виявлено низку предметів культової пластики, серед яких – бронзовий хрест-енколпіон, дві стулки ікон-складнів із зображеннями святих і хрестик-накладка. Нумізматичний матеріал, виявлений на городищі (4 візантійські монети періоду 1197-1246 рр. та 4 угорських брактеати Бели IV (1225-1235 рр.), дозволяє датувати знахідки подібного типу першою половиною – серединою ХІІІ ст.

Останніми роками асортимент виробів християнської символіки з Чорнівського городища поповнився ще кількома рідкісними та показовими знахідками. До них відноситься фрагментоване навершя енколпіона, пошкоджений верхній медальйон з двома петлями для кріплення навершя та з зображенням святого, підпрямокутна срібна оправа з зерню, яка відноситься до деталей кам’яних хрестів, а також трапецієподібний виріб з крокеїту. Розглянемо знахідки детальніше.

Навершя енколпіона (рис. 1, 4) бронзове, фрагментоване, складається з 3 частин. Верхня частина являє собою підпрямокутну деталь кріплення з помірно загладженими краями та отвором. Середня частина – овальна в плані перемичка – деталь кріплення навершя та пошкодженого гачка. Нижня частина виробу представлена фрагментованим гачком, до якого кріпилися петлі самого релікварія. Розміри знахідки наступні: загальна висота – 1,7 см; параметри верхнього прямокутного навершя – 1,0×0,9 см; діаметр отвору на наверші – 0,5 см; довжина середньої перемички – 0,7 см; її висота – 0,2 см; висота нижньої частини – 0,7 см; ширина – 0,6 см; діаметр внутрішнього отвору нижньої частини – 0,2 см. Маса виробу – 5,5 г. Аналогії подібній знахідці походять з Саркела, Києва, Новгорода і датуються ХІІ – першою половиною ХІІІ ст. [4, с. 195-209]. Через відсутність самого релікварія важко більш точно визначити тип хреста, але можна припустити, що подібного типу знахідки виливалися в єдиній формі з хрестом, що і дозволяє його датувати у вищезазначених рамках.

Рис. 1. Предмети християнської металопластики з території Чернівецької області.

Наступна знахідка з Чорнівського городища являє собою фрагмент верхнього медальйона хреста-енколпіона з двома розігнутими петлями з отворами для кріплення навершя виробу (рис. 1, 3). У середині медальйону спостерігається нечітке погрудне зображення постаті із жезлом у правій руці – св. Миколая. Розміри знахідки наступні: загальна висота – 2,8 см; діаметр медальйону – 1,6×1,3 см; параметри збереженого рамена – 1×0,4 см; діаметр між петлями знахідки – 0,6-0,8 см; висота петель – 0,9 см; товщина рамена – 0,3 см. Маса виробу – 3,5 г. За типологією Г. Корзухіної та А. Пескової, подібні хрести відносяться до типу VII.4.1 – хрести, де на лицевій стороні зображена постать архангела Сихаїла з жезлом та сферою та погрудні зображення 4 святих. На зворотній стороні зображене Розп’яття з 2 предстоящими святими на бокових медальйонах (св. Сісіній та св. Пантелеймон) та 2 архангелами у верхньому та нижньому медальйонах відповідно. На верхньому медальйоні зображений св. Миколай, на нижньому – невідомий святий. Г. Корзухіна та А. Пескова зазначають, що подібний підбір святих свідчить про цілительську силу даного типу енколпіонів. Найближчою паралеллю до них є релікварії з написом «Свята Богородиця, помагай». Найближчі аналогії даній знахідці походять з Житомира, с. Коврови (Кіровська обл., Російська Федерація), Муроми, с. Нікульчино, Переяслава-Хмельницького та Києва. Датуються вони ХІІІ-ХV ст.

Інша знахідка з городища в Чорнівці представлена підпрямокутною срібною оправою із зерню по периметру виробу, яка відноситься до деталей хрестів, виготовлених переважно із крокеїту (рис. 1, 6; фото 1). На верхньому та нижньому виступах виробу спостерігаються два ряди плетеного орнаменту. Розміри знахідки – 0,9×0,8×0,8 см; товщина грані – 0,1 см; маса – 0,7 г. Відсутність на оправі будь яких деталей кріплення свідчить про те, що зв’язуючих механізмів різних сторін хреста не було. Окрім того, невеликі розміри знахідки свідчать про сам розмір хреста. Подібні екземпляри відомі на території Русі, зокрема відзначимо скарб зі Старої Рязані, де також була виявлена подібна оправа. Датуються такого типу знахідки ХІІ-ХІІІ ст. і мають, за припущеннями, як візантійське, так і давньоруське походження.

Фото 1. Срібна оправа рамена хреста з Чорнівського городища.

Важливою знахідкою з Чорнівського городища за останні роки є виріб з крокеїту (рис. 1, 5). Останній являє собою камінь зеленого відтінку зі світлими вкрапленнями, який має досить чітку правильну геометричну форму й трапецієподібний в перетині. Поверхня усіх граней виробу акуратно заполірована, місцями пошкоджена та носить сліди дії вогню. По його периметру спостерігаються 3 поліровані заглибини-канавки, очевидно, для кріплення до нього нитки і використання останнього як амулета чи талісмана. Розміри знахідки наступні: загальна довжина – 4,9 см; товщина – 1,1 см; ширина вужчої верхньої площини виробу – 1,3 см; ширина нижньої ширшої площини – 1,7 см. Маса виробу – 19,8 г. Аналогії подібній знахідці відомі з Новгорода, Старої Рязані, Києва, городища в Шепетівці. Датуються подібного типу знахідки з ХІІ по XVІІ ст. Дослідники стверджують, що подібного типу речі є «церковним імпортом», який був занесений на територію Русі у якості середземноморських сувенірів, привезених паломниками зі святих місць візантійськими кліриками та ремісниками. Існує також версія про північноруське походження даного типу виробів. Іншим підтвердженням церковної атрибутації знахідки є сама форма виробу. Так, за зовнішніми ознаками вона нагадує копію Гробу Господнього. Не виключено також, що даний фрагмент крокеїту є частиною (відламаним раменом) самого хреста, який перетворили на підвіску. Подальші дослідження дозволять більш точно дослідити побутування паломницьких старожитностей на території Чорнівського городища.

Важливою є знахідка, яка трапилася під час досліджень у с. Василів. Вона представлена стулкою хреста-енколпіона (рис. 1, 2). Він виготовлений з бронзи, дещо пошкоджений (один фрагмент рамена відсутній). На хресті збереглися шарнірні з’єднання на верхньому та нижньому кінцях. За аналогіями можна припустити, що фрагмент енколпіона із Василева є лицевою стулкою релікварія. У центрі знаходиться рельєфне нечітке зображення Розп’яття. Розміри знахідки – 4,3×1,7 см. Маса виробу – 3,2 г. Через відсутність іншої стулки релікварія важко сказати, до якого типу він міг би відноситися, але за аналогіями, можна припустити, що за типологією Г. Корзухіної та А. Пескової, він близький до типу ІІІ.3.1 – мініатюрні хрести із заокругленими кінцями, де на лицевій стулці зображене Розп’яття, а на зворотній стулці зображена Богоматір. Дослідниці вказують, що даний тип дуже схожий з типами ІІІ.2.3 та ІІІ.2.4.і є їх наслідуванням. Даний аспект не виключає, що релікварій з Василева міг відноситися і до цих типів. Аналогії подібній знахідці походять з Новгорода, Витичева, Гомеля, Гродека Надбужського і датуються другою половиною ХІ – першою половиною ХІІІ ст.

Наступна знахідка християнської культової символіки трапилася під час досліджень у с. Галиця (територія літописного Кучелмина). Вона представлена натільним хрестиком, виготовленим з бронзи чи білону (рис. 1, 7). Хрест круглоконечний, із рельєфними дугами на бокових раменах, які своїми кінцями утворюють парні спіралеподібні виступи. В центрі хреста зображена сфера, від якої по центральних осях відходять рельєфні лінії. Кінці усіх 4 рамен також прикрашені сферами та мають виступаючі «вушка». Зворотна сторона хреста – гладка. Розміри виробу – 5,4×3,9 см; маса – 9 г. Аналогічні знахідки відомі на пам’ятках давньоруського часу і датуються ХІ – першою половиною ХІІ ст.

Остання знахідка репрезентована бронзовою стулкою хреста-енколпіона (рис. 1, 1). Він походить з нелокалізованої місцевості Північної Буковини. Релікварій виготовлений у техніці високого рельєфу з вільним компонуванням зображень. За аналогіями, на лицевій стулці зображувалося Розп’яття та три святих у медальйонах, на зворотній стулці (представленій знахідкою) – Богоматір Одигітрія та троє святих у медальйонах. Хрест нерівнораменний, має заокруглені, дещо розширені кінці з медальйонами, які відмічені «слізками». Розміри хреста – 8,9×6,7 см; товщина по краях – 0,4-0,6 см; маса половини релікварія – 31,7 г. На ньому знаходиться зображення Богоматері Одигітрії в ріст і трьох святих воїнів у медальйонах (очевидно, це зображення святих Георгія, Дмитра та Нестора). На лівому та правому раменах енколпіона, очевидно, прокреслені букви. Внизу нижнього рамена присутній круглий отвір діаметром 0,2 см. Аналогічний релікварій був виявлений раніше і походить з Вашківців. Енколпіони цього типу більшість дослідників відносять до ранніх виробів давньоруської металопластики. Їх появу датують серединою ХІ – початком ХІІ ст., а масове їх виробництво припадає на ХІІ – першу половину ХІІІ ст.

Таким чином, за останні роки на теренах Чернівецької області були виявлені досить важливі знахідки предметів християнської культової символіки, які дозволяють проаналізувати духовну культуру середньовічного населення регіону, а також простежити релігійні зв’язки місцевого населення зі східнохристиянським світом та основними центрами християнської культури на Русі.

Пивоваров С.В., Ільків М.В., Калініченко В.А. Нові знахідки предметів християнської культової символіки з давньоруських пам’яток Буковини // Церква-наука-суспільство: питання взаємодії. Матеріали Чотирнадцятої Міжнародної наукової конференції. – К., 2016. – С. 25-28.