Північна Буковина і Хотинщина в транспортній системі Центрально-Східної Європи: проект балтійсько-чорноморського каналу 1930 р.

Північна Буковина і Хотинщини здавна перебували на перехресті вигідних торгових шляхів. Розквіт же регіону як важливого транспортного вузла наступив в ХХ ст. Поряд з іншими свідченнями, підтвердженням цьому служить також маловідомий в історіографії факт існування спільного проекту будівництва каналу Балтійське море – Чорне море, який мав проходити даною територією.

Задум мав вагоме економічне і військово-стратегічне підґрунтя. Перші проекти гілки Балтійське море – Чорне море було розроблено одразу після Першої світової війни. Великий інтерес до проекту із самого початку проявляла польська Ліга Морська і Колоніальна („Liga Morska і Kolonialna”). А. Конопкою, головним інженером Міністерства Громадських Робіт було запропоновано три водні маршрути з Балтики у Чорне море. Перший, Вісла-Буг-Прип’ять-Дніпро (довжиною 2160 км). Другий, Вісла-Сян-Дністер (2070 км). Третій, Вісла-Дністер-Прут-Дунай (1560 км).

Планувалося, загалом, скористатися існуючими водними артеріями, а там, де необхідно – поглибити русла рік або прорити з’єднувальні канали. Одразу ж пріоритетним було визнано третій план, оскільки він зачіпав територію винятково Польщі та Румунії (інші два – торкалися річок, що протікали в межах СРСР). Втіленню задуму в життя перешкодила Велика депресія 1929-1933 рр., яка перервала поступальний розвиток господарства Польщі та Румунії після Першої світової війни.

Альтернативний проект було запропоновано 1930 рр. В ньому детально розплановано всі ділянки будівництва каналу, підраховано видатки. Довжина шляху складала 1894 км, з яких 1168 км – польською територією, а 726 – румунською. Будівництво каналу мало складатися з восьми головних відтинків: 1) вільне русло р. Вісла (від Шівенхорста до злиття із р. Сян – 650 км); 2) поглиблене русло р. Сян (до злиття із р. Вишна – 137,7 км); 3) канал до р. Дністер – 110 км; 4) поглиблене русло р. Дністер (від Рожвадови до Заліщик – 269,6 км); 5) канал р. Дністер – р. Прут (від Заліщик до Чернівців – 44,4 км); 6) поглиблене русло р. Прут (від Чернівців до Скулєнь – 288 км); 7) вільне русло р. Прут – до р. Дунай (260 км); 8) вільне русло р. Дунай до виходу у Чорне море (134 км). Існувало два плани поглиблення русел річок: із розрахунком на проходження 150-200 тонних або 600-700 тонних кораблів. Загальна вартість робіт сягала майже пів мільярда польських злотих.

1939 р. гігантський проект сторони почали втілювати в життя. В Польщі створено Комітет для організації Товариства з будівництва каналу. Очолив Комітет полковник Ковалевські, який мав зв’язки з потенційними кредиторами проекту у Лондоні, Парижі й Амстердамі. Проте, як і перший, даний проект, теж залишився на папері. Причинами цього були відсутність вільних коштів у бюджетах обох країн, а також бойові дії Другої світової війни, що не дозволили розпочати роботи.

Таким чином, Північна Буковина і Хотинщина в міжвоєнний період завдяки проекту будівництва каналу Балтійське море – Чорне море мали значні перспективи зміцнення своєї ролі в транспортній системі Центрально-Східної Європи.

Руснак О. Північна Буковина і Хотинщина в транспортній системі Центрально-Східної Європи: проект Балтійсько-Чорноморського каналу 1930 р. // Тези міжнародної наукової конференції „Східноєвропейські старожитності в добу середньовіччя”, присвяченої 90-річчю з дня народження видатного вітчизняного археолога Б.О. Тимощука, 10-11 квітня 2009 р. – Чернівці: Зелена Буковина. – С. 63-64.